- заволодіння
- -я, с.Дія за знач. заволодіти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
заволодівати — заволодіти (чим узяти собі, у своє користування, володіння), оволодівати, оволодіти, привласнювати, привласнити (що), присвоювати, присвоїти, посідати, посісти, запосідати, запосісти; брати, у[в]зяти (що), забирати, забрати, займати, зайняти,… … Словник синонімів української мови
заволодівати — а/ю, а/єш, недок., заволоді/ти, і/ю, і/єш, док., чим. 1) Брати у своє володіння, привласнювати. || Повністю захоплювати ініціативу в чому небудь, привертати увагу, зацікавлюючи чимось. 2) перен. Опановувати, охоплювати кого , що небудь. ||… … Український тлумачний словник
Савченко-Бельский — Савченко Бельский, Владимир Александрович Владимир Александрович Савченко Бельский укр. Володимир Олександрович Савченко Більський 14 июня 1867(18670614) 21 сентября 1955 … Википедия
Савченко-Бельский, Владимир Александрович — Владимир Александрович Савченко Бельский укр. Володимир Олександрович Савченко Більський … Википедия
апропріація — ї, ж. Привласнення, заволодіння … Український тлумачний словник
шахрайство — а, с. 1) Хитрий і спритний обман; крутійство, ошуканство. 2) Заволодіння індивідуальним майном громадян або набуття права на майно шляхом обману чи зловживання довірою … Український тлумачний словник
рука — и/, ж. 1) Кожна з двох верхніх кінцівок людини від плечового суглоба до кінчиків пальців. || Частина цієї кінцівки від зап ястка до кінчиків пальців; кисть. || Кожна з двох передніх кінцівок мавпи. || Складова частина якого небудь предмета, що… … Український тлумачний словник
посідати — I а/ю, а/єш, недок., посі/сти, ся/ду, ся/деш, док., перех. 1) Брати у своє володіння, привласнювати що небудь, заволодівати чимсь. || тільки недок. Мати що небудь у своїй власності, володіти чимсь. || тільки недок., перен. Мати від природи якісь… … Український тлумачний словник
проймати — а/ю, а/єш, недок., пройня/ти, пройму/, про/ймеш, док., перех. і без додатка. 1) Робити в чомусь отвір, наскрізну рану (перев. гострим предметом, кулею і т. ін.). || перен. Проникати, проходити крізь що небудь (про проміння світла). || перен.… … Український тлумачний словник